Блог
|
О награждении Орденом Славы ІІІ степени Бричник Ивана Власовича Подробнее на сайте: "Подвиг народа"
Медаль "За боевые заслуги" подробнее на сайте "Подвиг народа"
... Читать дальше » |
 На гранитную плиту Ребенок положил Цветы, А рядом мать, в слезах, сказала, Его, сынок, не видел ты! Спите, любимые братья,
Пусть пухом вам будет земля, Наши глубокие раны, Не смогут зажить никогда! Рано простились вы с нами, Так не допев до конца, Спите, любимые братья, Ваши бессмертны сердца. Солнце, светящее ласково, Вам не увидеть вовек, Спите, любимые братья, Наши слезы расплавили снег. С нами расстались в ... Читать дальше » |
|
Розмова з лелекою
автор Бричник Віталій Іванович (Присвячено пам’яті брата) - Афганістан, Афганістан, Чужа земля від нас далеко, Чому сумна така стоїш, Ти, українськая лелеко? Чому не носиш діточок До кожного ти дому, Чи може думаєш, що в нас, Нема носити кому? - Сумна стою, бо без крила, Я важко ранена була, Підсупним пострілом, душманом, Коли летіли ми незвіданним Афганом. Та друзі вірнії мої, взяли мене на крила, На Україну принесли, Я дуже їх просила. Летіли поруч ми із літаком, що зветься ще "Тюльпаном", Він домовини наших віз Для нас нещастя, горе, повні ріки сліз - Він домовину і для нас приніс, Найменшенького мого брата, Померкнув світ, пропала радість, Зчорніла наша хата. 
...
Читать дальше »
|
 Минуло багато років, як солдати й офіцери Радянської Армії покинули територію Афганістану. Десятиліття – з 1979 по 1989 рр. – українці, білоруси, воїни інших національностей колишнього СРСР виконували конституційний обов’язок у Демократичній Республіці Афганістан. У моїй пам’яті закарбувався той невпокійливий час. Коли розпочалася Квітнева революція в ДРА, я служив у повітрянодесантних військах, з травня 1979 по травень 1981-го. У жовтні 1979 року закінчив „учєбку” в м. Каунас (Литва) і мав за направленням прибути у Вітебську десантну дивізію. До слова, вона перша вилетіла в Афганістан. Майже всі, хто тоді служив, писали без будь-якого примусу рапорти. Я теж написав, й без жод ... Читать дальше » |
|
|
Зоряної травневої ночі загальмувала біля Будечанської траси
попутка. З неї хутко вийшов х
...
Читать дальше »
|
|
Здраствуйте мамо, тато, Віта і всі хто є дома!
З гарячим солдатським привітом до вас Микола.  Мамо, письмо ваше я получив, за яке велике спасибі.. Зразу ж даю відповідь. Діла у мене ідуть хорошо, служба тоже все в порядку. До приказа осталося два місяці, і після приказа ще неділю дви, від сили осталося 3 місяці. Но хто його знає як його відслужити, все надоїло, все уже „сидить в печінках”. Знали б ви, мамо, як ми считаємо ці дні. ... Читать дальше » |
|
РЕПОРТАЖ О ТОМ, КАК ПРОХОДИЛ В ГОРАХ "БОЙ" С РАЗВЕДКОЙ "ПРОТИВНИКА"  Воины в маскировочных халатах не только внешним видом, но и сосредоточенностью, расторопностью напоминали легендарных разведчиков из кинофильма "Звезда". Тщательно проверив свою экипировку, они заняли места на борту двух вертолетов. Тут и подумалось: видимо предстоит что-то серьезное. Впрочем, учения в горах, да еще с десантированием - всегда суровый и серьезный экзамен.
Поколдовав еще немного над картой, поднялись в вертолеты командиры экипажей и десанта. До этого момента в журналистский блокнот успел торопливо записать лишь несколько фамилий: старший лейтенант Александр Дрямов - заместитель ком ... Читать дальше » |
|
...
Читать дальше »
|
|
...
Читать дальше »
|