Блог
Главная » 2010 » Январь » 31 » Розмова з лелекою (Пам’яті брата присвячено)13:21 Розмова з лелекою (Пам’яті брата присвячено) |
| Розмова з лелекою автор Бричник Віталій Іванович (Присвячено пам’яті брата) - Афганістан, Афганістан, Чужа земля від нас далеко, Чому сумна така стоїш, Ти, українськая лелеко? Чому не носиш діточок До кожного ти дому, Чи може думаєш, що в нас, Нема носити кому? - Сумна стою, бо без крила, Я важко ранена була, Підсупним пострілом, душманом, Коли летіли ми незвіданним Афганом. Та друзі вірнії мої, взяли мене на крила, На Україну принесли, Я дуже їх просила. Летіли поруч ми із літаком, що зветься ще "Тюльпаном", Він домовини наших віз Для нас нещастя, горе, повні ріки сліз - Він домовину і для нас приніс, Найменшенького мого брата, Померкнув світ, пропала радість, Зчорніла наша хата.  Лелека, рідная, скажи, Де мого брата ніжне немовлятко? Чому не пестить він своє дитятко? Не знає радощів життя, не чує слово: "Татко!"? - Дитя нема, його не буде, Народ солдата не забуде, На цій землі все – Божа воля, Трагічна й нещаслива в брата доля!  |
|
|
| Всего комментариев: 0 | |